Що сталося?

Президент провів засідання Ради національної безпеки та оборони, після якого підписав указ про відсторонення від посади голови Конституційного суду Олександра Тупицького на два місяці.

Чому його відсторонили?

Одна з причин — Конституційний суд України наприкінці жовтня скасував електронні декларації та відповідальність за незаконне збагачення. У суді вважають, кримінальна відповідальність є «надмірним покаранням» за такі злочини. Ще тоді Президент почав говорити про необхідність перезапуску Конституційного суду.

Ще одна причина — згідно з результатами журналістського розслідування, голова Конституційного суду Олександр Тупицький брав тіньову участь у приватизації Зуївського енергомеханічного заводу донецьким бізнесменом Владиславом Дрегером.

Раніше Офіс генпрокурора оголосив Тупицькому про підозру у підкупі свідка та введенні в оману суду. Також ОГП направив клопотання Зеленському щодо відсторонення голови КСУ від посади на два місяці. Раніше голову КС викликали в Офіс генерального прокурора для вручення підозри. Однак він не з’явився, за його словами, за сімейними обставинами.

На якій підставі Зеленський прийняв таке рішення?

У своєму указі Зеленський посилається на статтю 154 Кримінально-процесуального кодексу. Вона, зокрема, передбачає можливість відсторонення осіб, призначених президентом. Таке питання вирішує президент «на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством».

Що кажуть у Конституційному суді?

Там кажуть, що перелік причин, які є підставою для припинення повноважень, є вичерпними, і серед них немає указу президента. Тобто нинішнє рішення Зеленського, на думку КСУ, є незаконним.

Що буде далі?

Через відсторонення Тупицького Конституційний суд призначив спеціальне пленарне засідання. Його дата та час поки невідомі. Коли КСУ збереться, то має вибирати — або визнати указ Президента неконституційним, і тоді — пряме протистояння. Або треба призначити виконувача обов’язків голови КСУ замість Тупицького, але водночас зазначити, що таке рішення Президента не прописано у законодавстві, і звернути увагу Верховної Ради, що ситуацію треба врегулювати у законі про КСУ.

Фото: news.obozrevatel.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. головна політична подія 2020 року в Україні: місцеві вибори (їх назвали у відкритому питанні 33% респондентів). Ще 23% назвали епідемію COVID-19 і карантин, а 4,5% опитаних згадали рішення Конституційного Суду про скасування антикорупційних законів;
2. головні політичні події 2020 року у світі: вибори у США (29%), епідемія COVID-19 і пов’язані з нею протиепідемічні заходи (27,5%). 10% респондентів назвали вибори в Білорусі, 5% — війну в Нагірному Карабаху, 2% — світову економічну кризу, 1,5% — створення вакцини від COVID-19;
3. оцінка подій в Україні. 71% опитаних громадян вважають, що протягом 2020 року ситуація в країні в цілому погіршилася, лише 3% дотримуються думки, що вона покращилася, а 20% — що вона не змінилася;
4. оптимізм українців. Лише 19% українців вірять, що Україна здатна подолати проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років. 51% вважають, що Україна зможе подолати їх у віддаленій перспективі. 18% — що Україна не здатна подолати проблеми. Наприкінці 2019 р. ці показники становили відповідно 28%, 50% і 11%;
5. довіра. Найчастіше довіру українці висловлюють до Збройних Сил України (їм довіряють 69% опитаних), волонтерських організацій (66%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), Церкви (62%), добровольчих батальйонів (59%).

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Ще кілька важливих соцопитувань українців:

• 85% українців вважають себе патріотами, а майже 60% готові довести це зі зброєю — опитування. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів. 
• Українці до росіян почали ставитися гірше, а росіяни — навпаки. Результати опитування. 42% українців позитивно ставилися до Росії у вересні 2020 року. А от у Росії позитивне ставлення до України висловили 48% опитаних. Позитивне ставлення росіян до України перевищило позитивне ставлення українців до Росії вдруге з 2008 року. Саме з цього часу ведуться схожі опитування. 
• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього.

Фото: slovoidilo.ua

Що трапилося?

Гео Лерос на засіданні Верховної Ради 1 вересня розкритикував Володимира Зеленського, звинуватив його у порушенні своїх обіцянок, а керівника Офісу президента Андрія Єрмака — у зловживанні владою і роботі на спецслужби Росії. Але доказів не навів. Реакція не забарилася. Того ж таки 1 вересня пропрезидентська фракція «Слуга народу» виключила депутата Гео Лероса зі своїх лав.

Хто такий Гео Лерос?

Йому — 31 рік. Він народився у Києві, закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України. Заснував арт-проєкт Art United Us і громадську організацію «Сіті-Арт». У межах цих активностей створив близько 70 муралів в Україні.

Працював радником Міністра інформаційної політики України та радником Київського міського голови з питань культури на громадських засадах. Автор документального фільму про реформу поліції. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, у межах якого закордонні митці малювали 8 муралів на станції метро Осокорки, що у Києві.

Гео Лерос — автор першої української книжки про вуличне мистецтво Kyiv Street Art. Режисер короткометражного фільму «A lifetime older», який заснований на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. За цей фільм отримав премію «Best short film» Міжнародного фестивалю у Калькутті. Режисує кліпи для українських артистів.

«Плівки Єрмака»

29 березня цього року Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.

Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. 

Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили 20 березня 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:

• «Плівки Єрмака»: близько 100 тисяч доларів зібрали «кандидати» для брата глави ОП
• «Плівки Єрмака»: після публікації відео відкрили 5 справ, лише одна — за корупцію
• Плівки Єрмака: «Слуги народу» хочуть зустрітися із Зеленським

Президент під час пресконференції зазначив, що «для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».

28 серпня Гео Лерос заявив, що йому спалили авто. Він пообіцяв знайти винуватця. Після свого виключення з пропрезидентської франкції Лерос сказав, що не бачить себе у жодній іншій фракції, водночас буде продовжувати боротися проти режиму Зеленського.

Лерос — хабарник?

2 серпня Президент під час спілкування з пресою на Харківщині прокоментував заяву Гео Лероса про виключення останнього з фракції монобільшості. Лерос повідомляв, що був виключений нібито за вказівкою президента. Зеленський сказав: «У мене немає ніяких наказів, у мене немає реакції на хабарників і зрадників цієї країни й мені все одно, з якої вони партії».

Лероса така заява обурила, на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що «ніколи не був чиновником» та хабарів йому не давали. Тому Лерос вирішив направити заяву про злочин, щоб Зеленський розказав слідчим, де й у кого Лерос взяв хабар.

1 вересня — старт нового політичного сезону

З початком осені у народних депутатів закінчилися відпустки і вони повернулися під купол парламенту для участі у засіданнях Верховної Ради. Нагадаємо, що раніше депутати, особливо пропрезидентської фракції, хвалилися, що працюють у турборежимі.

Комітет виборців з’ясував, що за рік такого «турборежиму» Рада ухвалила менше законів, ніж попередники. У перший рік роботи народні депутати IX скликання ухвалили 264 закони, а депутати VIII скликання — 330. Таким чином продуктивність депутатів попереднього скликання є вищою.

Топ фейків і маніпуляцій першого року парламенту 9-го скликання від Vox Check

Упродовж сесійного року аналітична платформа VoxCheck моніторила виступи народних депутатів з трибуни Верховної Ради та на телебаченні.

Провідними темами маніпуляцій стали медична реформа, зміни в банківській системі, співпраця з МВФ, комунальні тарифи, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Найбільш продуктивною для маніпуляцій аналітики назвали тему коронавірусу. Фейки поширювали депутатки Ольга Василевська-Смаглюк, Єлізавета Богуцька (обидві — з фракції «Слуга народу»), депутати Сергій Шахов (група «Довіра»), Вадим Новинський (позафракційний), Ренат Кузьмін, Олег Волошин (обидва — ОПЗЖ).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: ua-rating.com

Детальніше. Найманці, яких мали затримати в Україні, раніше воювали на боці Росії на Донбасі, причетні до убивства 298 пасажирів малазійського боїнгу MH17 російською ракетною установкою «Бук», збиття українських військових літаків «Іл-76» у Луганську та вертольота «Мі-8» під Слов’янськом.

У той день вони були переконані, що летять до Венесуели за вигідним контрактом. Секретна спецоперація йшла за планом, втім, напередодні дня «Х» Президент Володимир Зеленський та голова його Офісу Андрій Єрмак перенесли дату затримання, хоча група найманців уже прибула до Мінська з квитками на літак до Венесуели із пересадкою у Стамбулі.

Потім затримання найманців усе ж відбулося, але уже білоруськими спецслужбами, а не українськими. Хоча врешті вагнерівці повернулися до Росії, не покарані за свої злочини. 

Розповідь координатора спецоперації

Видання mind.ua записало розмову чоловіком, який назвав себе координатором операції та залишився анонімним із міркувань безпеки. Повну версію розмови можна переглянути отут. Ось кілька цитат із його оповіді:

• Мені достеменно відомо, що вже надійшли вказівки знищувати всі матеріали справи, які стосуються цієї спецоперації у всіх правоохоронних і не тільки органах України. Ще кілька днів — і не буде чого піднімати. Не буде що реанімовувати, шукати. Воно десь може «пропасти». 
• Організація цієї спецоперації — виключно оперативна робота. Вона не має жодного стосунку до якихось політичних аспектів або якихось наказів зверху. Тобто це найзвичайніша робота найзвичайніших хлопців зі спецслужб. Класична схема, яка відбувається у 90% випадках. Коли люди думають, що це якісь накази зверху, вони глибоко помиляються. Накази зверху надходять уже набагато пізніше. 
• Матеріали цієї спецоперації надійшли до нас з головного управління розвідки. Вони містили дати ще минулого року. Приблизно влітку минулоріч ця операція почалась, я підозрюю.
• П’ятнадцять осіб із двадцяти восьми, які нас цікавили, — це були особи, які вміють використовувати ПЗРК «Ігла». І не тільки вміють, а й використовують. Усі збиті військові літаки («Іл-76», «Ан-26» і всі інші) — будь-яке збиття літака або гелікоптера із нашими військовими особами — це їхніх рук справа. 
• Звичайно, що це не всіх терористів ми зібрали в один літак. Але дуже велику кількість. І, мабуть, що таку концентрацію явних ворогів нашої країни ще в одному місці ніхто не збирав. І не мав реальної можливості їх зупинити і притягнути до відповідальності в майбутньому. 
• Мені здається, Президент не зрозумів серйозність справи. Так буває. Коли приходять і тобі кажуть, що «буде ось так, і в нас все готово; буде літак летіти і завтра все станеться». А у відповідь людина чує: «Перенесіть спецоперацію на три дні, бо зараз будуть дуже важливі переговори із російською стороною по полонених». А йому кажуть: «Та тут дуже серйозно все. Просто нереальний рівень серйозності» — «Все ж таки, зробіть все, але перенесіть операцію».

Довідка. «Група Вагнера» — приватна військова компанія (ПВК), яка не входить у регулярні збройні сили (ЗС) Росії і не має юридичного статусу на її території. Існування «ПВК Вагнера» у Росії заперечують. Кремль лише визнає, що росіяни можуть брати участь в бойових діях за кордоном як приватні особи. Найманство у Росії заборонене. 

Військові підрозділи «ПВК Вагнера» налічували в різний час і за різними даними від 1350 до 2 тисяч осіб. За даними німецької газети Bild, загальна чисельність найманців досягає 2500 чоловік. За деякими оцінками, негласно курує «ПВК Вагнер» Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генштабу ЗС РФ. «ПВК Вагнера» була сформована на базі військової компанії «Слов’янський корпус», яка виконувала бойові завдання у Сирії ще у 2013 році.

Позиція Служби безпеки України

СБУ офіційно заявила, що такої спецоперації не було. Призначений 5 серпня керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов сказав, що його відомство не причетне до організації цієї спецоперації.

Що ще варто знати про затримання вагнерівців та роль України у цьому:

• Скандал довкола Єрмака та «вагнерівців»: що відбувається? Затримання найманців з приватної російської компанії «ПВК Вагнера», за повідомленням журналіста Юрія Бутусова й Української правди, мало бути спецоперацією Служби безпеки та військової розвідки. Її, начебто, не вдалося реалізувати через голову Офісу президента Андрія Єрмака і президента Володимира Зеленського. Єрмак та СБУ кажуть, що ця інформація ― фейк, який опублікували в російському ЗМІ. 
• Російські бойовики у Білорусі: як туди потрапили і який стосунок мають до України? Напередодні у Білорусі затримали 33 російських бойовиків з приватної військової компанії «Вагнера». Вони прибули з Росії «для дестабілізації ситуації під час виборчої кампанії». Група оселилася в санаторії під Мінськом.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Згідно із законом  №2285-д про державне регулювання грального бізнесу, в Україні можна організовувати та проводити:

• азартні ігри у гральних закладах казино;
• азартні ігри казино в інтернеті;
• букмекерську діяльність у букмекерських пунктах і в інтернеті;
• азартні ігри у залах ігрових автоматів;
• азартні ігри у покер в інтернеті.

Зали гральних автоматів можна розміщувати у готелях з 3-5 зірками. А казино ― лише у готелях категорії «п’ять зірок» з номерним фондом не менше 100 номерів (у Києві ― не менше 150 номерів), заміських комплексах відпочинку загальною площею не менше 10 тисяч квадратних метрів і спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням уряду.

Букмекерські пункти можна розміщувати у готелях 3-5 зірок, де є не менше 25 номерів (для Києва ― не менше 50 номерів), а також на іподромах. Гральні зали мають бути на відстані від шкіл не менше 500 м. 

Організовувати азартні ігри можуть винятково юридичні особи-резиденти України (тобто компанії, а не окремі люди, які зареєстровані в Україні). Організатори азартних ігор повинні ідентифікувати особу гравця і відвідувача грального закладу. Те ж стосується і гравців в інтернеті. Грати в азартні ігри можна лише з 21 року.

До участі в іграх не допускатимуть тих, у кого виражена залежність від азартних ігор. Заклад азартних ігор має обов’язково компенсувати родині ігрозалежного суму його програшу у 10-кратному розмірі.

За ведення грального бізнесу без ліцензії кримінальна відповідальність (штраф від 170 до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень) або ж позбавлення волі. Також штрафи можливі за низку порушень організаторів, наприклад, допуск до гри людей, молодших 21 року, — штраф близько 2 млн 360 тисяч гривень, а за повторне порушення — анулювання ліцензії.

Контекст. 56% українців проти легалізації азартних ігор — результати соцопитування. 18% опитаних повністю підтримують легалізацію грального бізнесу. 19% підтримують, але за умови, що для цього будуть відведені спеціальні ігрові зони або локалізовані місця. 56 % українців не підтримують легалізацію азартних ігор в Україні. 

Як зрозуміти, що людина залежна від азартних ігор?

Хвороба розпочинається тоді, коли не людина управляє грою, а гра нею. Початкову фазу, лудоманію, гравець може приховувати. Він здатний тимчасово припиняти грати й контролювати себе. У процесі азартної гри відбувається самоізоляція, людина дедалі більше часу присвячує грі, постійно думає, міркує про неї. При наближенні до автомата чи казино в лудомана з’являється блиск в очах, він стає більш ризикованим у грі й поступово втрачає контроль: він не в змозі припинити гру як після великого виграшу, так і після постійних програшів.

Людина немов веде безперестанну боротьбу з відчуттям сорому й вини, відчуттям своєї нікчемності, із підвищеною самокритичністю, страждаючи від сильних емоцій і затято намагаючись їх контролювати. Гравець, який потрапив у залежність, відстороняється від близьких людей, його настрій різко змінюється. Дуже часто такі люди відчувають психологічний дискомфорт, роздратування, занепокоєння, що можуть супроводжуватися головним болем, порушенням сну, поганим настроєм, порушенням концентрації уваги.

Копайте глибше:

• Чому азартні ігри діють як наркотик? (BBC)
• Плата за азарт. До чого призводить ігроманія і як з нею боротися? (Радіо Свобода)

Фото: pexels.com

Що трапилось?

10 червня знімальна група «Схем» помітили на Новообухівській трасі у Київській області кортеж Президента. Близько 20:00 він рухався в напрямку тоді ще його заміського маєтку в Іванковичах. За допомогою радара журналісти зафіксували швидкість, із якою Зеленський їхав додому – 148 кілометрів за годину. 

Хіба це порушення?

Так. Відповідно до правил дорожнього руху, допустима швидкість на цій ділянці – 90 кілометрів за годину. Перша автівка з президентського кортежу за допомогою проблискових маяків «розігнала» авто, які їдуть із меншою швидкістю.

Можливо, це поодинокий випадок?

Таке теж могло бути. Тому, щоб встановити, чи така поведінка президентського кортежу на дорозі постійна, «Схеми» повторили експеримент через тиждень. 17 червня знімальна група знову помітила кортеж голови держави. 

Перша машина знову використовувала проблискові маячки, а сам кортеж перевищив дозволену швидкість на 50 кілометрів за годину. 18 червня кортеж Зеленського знову «розганяв» авто за допомогою «мигалок» і перевищив дозволений швидкісний режим.

Ну гаразд, порушення. Але ж кортеж оштрафували за це?

Ні. Авто президентського кортежу мають номерні знаки прикриття —  тобто їх немає в базі МВС. Це означає, що штрафи за порушення швидкісного режиму не отримує ані сам президент, ані його Офіс президента, ані Державне управління справами.

Як журналісти узагалі могли вимірювати швидкість?

Зазначимо, що «Схеми» проводили цей експеримент як звичайні учасники дорожнього руху. Вони заміряли швидкість президентського кортежу не тоді, коли Зеленський може поспішати в державних справах, а коли їде додому. Кортеж президента порушує правила дорожнього руху також і в місті. Не лише тоді, коли Зеленський поспішає на термінову важливу нараду, а й коли йому потрібно, наприклад, у торговельний центр у п’ятницю у годину пік у центрі Києва.

А хіба Зеленський колись обіцяв їздити без кортежу?

Так. Трохи більше року тому, у день другого туру президентських виборів, Зеленський казав: «Щоб не було ніяких там кортежів. Я хочу позбавитись у цілому від кортежів. Зараз на мене суворо дивиться охорона».

Дивіться розслідування повністю тут.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: скрін із відео на youtube

Детальніше. Ось результати опитування:

• рух країни: 22% опитаних оцінюють напрям руху країни як правильний, 63% – як неправильний, ще 15% не змогли відповісти. За останній місяць спостерігається падіння позитивних оцінок стану справ у країні з 32 до 22%;
• економічне становище України: 60% опитаних відмітили погіршення економічного становища України за останні півроку, майже 25% вважають, що воно не змінилося, 9% думають, що покращилося;
• причини економічної кризи: 53% вважають, що економічна криза восени цього року може відбутися через некомпетентність влади. 32% вважають, що причиною може стати коронавірус, лише 6% вважають, що може стати війна на Донбасі;
• робота Президента: працею Зеленського задоволені 36%, не задоволені – 52%. Для порівняння, у травні 30% українців оцінили перший рік правління президента Зеленського на відмінно або добре, майже 40% – задовільно, близько 30% – незадовільно або жахливо;
• емоції українців: найкраще відображають стан наших співвітчизників розчарування (41%) і надія (30%). Далі йдуть – сум (15%), страх, злість, розгубленість, зацікавлення (по 11%).

Хто і як проводив опитування. Соцопитування провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 24-28 червня 2020 року. Опитали людей віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, методом особистого формалізованого інтерв’ю. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Опитали 2000 респондентів. Похибка становить не більше 2,2%.

Що ще варто знати про останні опитування українців

• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. Про це свідчить опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 31 травня до 4 червня.
• Україна на карантині: 61% громадян кажуть, що збідніли протягом останнього місяця — опитування. 61% опитаних громадян зазначили, що збідніли під час карантину, лише 3% відчули покращення. 51% респондентів вважають, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення. 
• Молодь відчуває більше негативних емоцій на карантині — соцопитування. Молодь може переживати більше депресивних станів на карантині через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. 

Фото: pexels.com

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

«Однієї каденції не вистачить»

Однієї каденції  не вистачить. Я йду на один термін, як і казав. Я бачу, що робота складна, ніхто «спасибі» не скаже, але якщо буде велика підтримка народу України, я зможу про це думати. Буду думати, у мене є чим. Кандидат, який має 10-15% підтримки на початок кампанії, не має права йти в президенти, бо його не підтримує народ України. А результати опитувань 2020 року свідчать, що мене досі підтримує більшість українців».

«Вирок Порошенкові ще попереду»

«Я впевнений, що вирок ще попереду. Ви ж бачили і вчорашній скандал (народний депутат опублікував аудіозаписи, на яких начебто ексвіце-президент США Джозеф Байден розмовляє з Петром Порошенком. Депутат переконаний, що ці записи телефонних розмов свідчать про факти міжнародної корупції та держзраду на найвищому державному рівні — NZL). Я думаю, вони так керували державою, що їх чекає дуже багато різних пригод і різних вироків. Не хочу про це говорити, тому що це повноваження не мої, а вироки — це суд».

«Хто замовив Катю Гандзюк? У нас є відповідь»

«За мою каденцію люди, які вбили Катерину Гандзюк, посаджені. Є питання, хто замовив. У нас є відповідь. Ми знаємо, хто замовив. Зараз ця справа уже повністю передана до суду. І суд, я впевнений, дасть справедливий вирок — і замовники сядуть за ґрати. Не замовник, а замовники.

Що стосується справи Шеремета – вона складніша. Однозначна вона чи ні? Я теж не знаю. Зараз цю справу веде і відповідає за неї Арсен Аваков. Він це знає. Це його справа – і він відповідальний за результат цієї справи. Якщо доведе слідство і суд, що підозрювані – убивці, вони сядуть. Якщо ні, то будуть відповідати ті люди, які довели цю справу до суду, звинуватили невинних людей. З усіма цими справами ми точно розберемося».

Нагадаємо, що ми уже писали про справу Катерини Гандзюк:

• Справа Гандзюк: розслідування завершили раніше. Активісти вимагають пояснень від президента. 
• Справа Катерини Гандзюк: батько загиблої заявив про тиск з боку генпрокурорки. 

«Плівки Єрмака — порожня справа»

«Для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».

Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:

• «Плівки Єрмака»: близько 100 тисяч доларів зібрали «кандидати» для брата глави ОП
• «Плівки Єрмака»: після публікації відео відкрили 5 справ, лише одна — за корупцію

«Олігархи не можуть натиснути на мене»

«Хто я такий? Я стратегія чи випадковість? Я такий, як я є. І я будую відносини з людьми так, як я можу, і так, як я хочу. І поки я будую свої відносини, як я хочу, я буду незалежним від фінансових груп і олігархів. Я не є лобістом їхніх інтересів. Вони не можуть натиснути на мене, щоб поставити ту чи іншу людину на посаду. 

Мені здається, вони навіть не хочуть, чи бояться, чи розуміють, що немає сенсу в тому, щоб мені це пропонувати. Мої відносини з ними повинні бути дуже простими. Я готовий захищати робочі місця і захищати українців, які працюють на їхніх підприємствах».

«Кінець епохи бідності не настав»

«Кінець епохи бідності в Україні стовідсотково не настав. Він не може настати, коли у світі — криза. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні робити кроки, повинні її змінювати, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто так грошей, вони не падають з неба».

«Зарплата 5-6 тисяч — маленька, але це не бідність»

Нещодавно ЮНІСЕФ опублікувала заяву про те, що 6 мільйонів українців можуть опинитися за межею бідності. Проте, коли журналістка запитала Зеленського про реакцію на такий можливий розвиток подій, Президент не погодився з таким прогнозом: «Здається, у цьому прогнозі оцінювали тих, хто отримує 5-6 тисяч гривень. У ЮНІСЕФ вважають, що вони бідні. Так — це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими чи американськими стандартами. У них 250 доларів — це мізерні зарплати. У нас — це теж маленька зарплата, але не є бідністю».

«Ціни на газ, бензин, комунальні послуги — мої успіхи на посаді Президента»

«Якщо ви сьогодні берете платіжку, вона в цілому зменшена. Це факт, хто б вам що не казав про зниження цін на нафту і газ. Далі, курс долара — 100 гривень за долар немає. Якщо зараз сядемо на машину і проїдемося по усіх заправках України — ціна на бензин зменшилась. Про ціни на газ: у нас ціна на газ впала раніше, ніж знизились ринкові ціни. Зараз уряду не вистачає грошей, аби ще підняти заробітну плату, до речі середня заробітна плата, не у всіх, але у середньому зросла. На жаль замало, але зросла».

«У нас в країні кадровий голод»

«У нас кадровий голод в країні. Якщо у вас є чиста людина, яка дійсно може бути генпрокурором, дайте мені таку людину, будь ласка. Я не можу знайти зараз гарного міністра культури. Нам дуже складно знайти міністра освіти.

Нам дуже складно знайти міністра енергетики, тому що яку б людину ви не взяли, на наступний день ЗМІ пишуть — це точно людина Ахметова, чи людина Коломойського, чи пана Пінчука. Скажіть, де в нас незалежні енергетики в країні? Дайте мені».

«До кінця моєї каденції ми добудуємо усі державні дороги в країні»

«Цього року ми побудуємо 4200-4500 тисяч км доріг. Наше завдання — побудувати усі державні дороги, які об’єднають нашу країну й будуть вітриною європейської України. Це 25 тисяч пріоритетних доріг. До кінця своєї каденції, я впевнений, що ми добудуємо усі державні дороги.

Я хотів би бути президентом, якого запам’ятають як людину, після якої в Україні з’явилися дороги. Я дуже цього хочу, бо збираюся жити в Україні і після своєї президентської каденції. І хочу їздити по дорогах і щоб мені не було соромно».

Що ще важливо знати на цю тему:

75% українців проголосували б за Зеленського у другому турі, якби вибори відбулися зараз — соцопитування. Якби вибори Президента відбулися найближчим часом, то майже 40% опитаних проголосували б за Володимира Зеленського. Майже 14% підтримали б Юрія Бойка, 13,3% віддали б свій голос Петру Порошенку. Якби у другий тур сьогодні вийшли Зеленський та Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% проголосували за П.Порошенка. Про це свідчить нове опитування від Соціологічної групи «Рейтинг». Нагадаємо, що рік тому у другому турі за Володимира Зеленського віддали свої голоси 73% виборців.

Фото: facebook.com/ukrpravda