Детальніше. Ось результати опитування: 

• рівень щастя. Більшість опитаних вважають себе радше щасливими. Дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс на 10%), швидше щасливими — 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодші, тим щасливіші;
• спілкування з родичами. 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% — часто). Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий;
• психологічний стан. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми в українців можна пояснити періодом зимових свят. Увага суспільства перемкнулася на більш оптимістичну та позитивну атмосферу. Також це можна пояснити адаптацією до способу життя під час пандемії;
• негативні емоції. У порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середнього та старшого віку (40-59 років);
• коронавірус&емоції. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група «Рейтинг» 14-16 січня 2021 року. Опитали 1600 людей від 18 років і старше телефоном. Помилка репрезентативності — не більше 2,4%. 

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 тисяч інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього пише «Українська правда. Життя». Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті. Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

І ще трохи про щастя в Україні: 

Don’t worry, be happy: українці за 2 роки стали значно щасливіші — опитування. 51% українців вважали себе щасливими наприкінці 2019 року і тільки 18% вважали, що їхнє життя нещасливе. Таким чином, індекс щастя склав + 33%, хоча у 2017 році він становив +8% (у 2018 році це запитання в Україні не ставили). Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

• людей, які готові  вакцинуватись від коронавірусу, якщо вакцина буде доступна в аптеках, — 39%, не готові — 56%. За умови, якщо щеплення буде безкоштовним, готові вакцинуватись — 43% (не готові — 52%);
• підтримка безкоштовної вакцинації у динаміці впала (у листопаді безкоштовне щеплення підтримували 55%);
• зросла кількість людей, які готові щепитися платною вакциною.

Хто та як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» 14-16 січня 2021 року. Опитали 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження не більше 2,4%. Метод опитування ー телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. 

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році як недержавна, незалежна дослідницька організація. Вона спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів.

Дізнайтеся більше про вакцинацію від коронавірусу:

• Хакери атакували найбільшу приватну лабораторію Бельгії, яка бореться з коронавірусом. Ця лабораторія в місті Антверпені щодня робить близько 3 тисяч тестів на коронавірус ― близько 5% від загальної кількості тестів у країні. Хакери отримали доступ до її сайту й бази даних і заблокували їх. Щоб усе владнати кіберзлочинці вимагають викуп. Його суму не розголошують.
• В Іспанії реєструватимуть осіб, які відмовилися від вакцинації проти коронавірусу. Реєстр іспанців, які не хочуть вакцинуватися, буде відкритий і для інших країн Євросоюзу. В Іспанії таким чином хочуть показати, що це не системний збій і вакцини доступні всім, але люди не завжди згодні робити щеплення. Про це повідомляє ВВС, посилаючись на слова міністра охорони здоров’я країни Сальвадора Ілли.
• До 30% заражень коронавірусом відбуваються у громадському транспорті. Але його роботу не обмежуватимуть. Від 20% до 30% з усіх хворих на коронавірусну хворобу заражаються вірусом у громадському транспорті. Водночас Уряд поки не планує обмежувати його роботу під час анонсованого жорсткого карантину у січні.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. вибір книжки. Основним рушієм вибору книжки для читання для опитаних є рекомендації друзів (34%) та відомий автор (24%). Також важливими є цікава анотація до книжки (18%), мова (12%), огляди на книжкових сайтах та відгуки у соцмережах (по 11%);
2. обговорення книжки. 58% читачів зазначили, що обговорюють книжки з іншими — найчастіше з друзями (37%) та з родиною (31%). Лише 3% обговорюють їх у соціальних мережах і 1% — у «книжкових клубах»;
3. де зазвичай читають книжки. Найчастіше — вдома (83%), ще 18% — на роботі або навчанні, 13% — у транспорті;
4. найпопулярніші жанри. Найпопулярнішими жанрами для дорослих є класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнес-література (12%);
5. україномовні чи російськомовні книжки? Уперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% російською. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» провела компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року на замовлення Українського інституту книги. У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Провели вісім фокус-груп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років. Респонденти надали відповіді на 44 запитання.

Що ще варто знати про книжки:

• 9 книжкових новинок грудня: серед авторів — Марк Лівін, Іван Байдак та Андрій Кокотюха. Грудень — особливий місяць, у якому зібралося багато свят. Один із найкращих подарунків — нова книжка. У нашій традиційній щомісячній добірці зібрали для вас книжкові новинки від українських видавництв, які не лише цікаво почитати, але й можна подарувати близькій людині.
•  «Документ так документ»: новий тираж книжки про Стуса опублікували з рішенням суду про заборону. У новому 15-тисячному тиражі книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» надрукували рішення Дарницького районного суду міста Києва, яке забороняє розповсюджувати це видання зі згадками про Віктора Медведчука. Його розмістили на форзаці, а набрати чинності рішення може вже 18 листопада. 
• Вкрадені книжки Галілея і Ньютона знайшли в Румунії… під підлогою будинку. Серед знахідок — перші видання Галілея й Ісаака Ньютона, рідкісні версії творів Данте й ескізи іспанського художника Франсіско де Гої. Їх знайшли в румунському селі під підлогою одного з будинків. Сумарна вартість книжок складає понад 3,2 мільйона доларів. 
• Найкрасивіші книжки України 2020: хто увійшов у список? Гран-прі конкурсу отримало видання «ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980». Цьогоріч найкрасивіші книжки України обирали вп’яте, а церемонія нагородження вперше відбулася у форматі онлайн-трансляції.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. відчуття щастя. Частка щасливих людей в Україні зросла з 68% до 78%. Також більше українців сказали, що мають кращу самооцінку здоров’я: раніше позитивно відповідали 37%, а зараз — 45%. Кількість незадоволених фінансовим становищем знизилась з 48% до 39%;
2. відчуття безпеки. У 2011 році у безпеці вдома себе відчували 69%, у 2020-му — 74%. Якщо десять років тому 51% опитаних часто стикались з розпиванням алкоголю на вулиці, то зараз таких — 39%. Водночас кількість людей, які занепокоєні торгівлею наркотиками на вулиці зросла з 10% до 13,5%;
3. віра та Церква. У 2011 році 64% опитаних вважали Бога важливим у своєму житті, у 2020-му таких стало менше — 56%. Молитись українці теж почали менше: у 2011 році щонайменше кілька разів на тиждень молились 42% опитаних, а зараз таких — 38%. А от ходити до церкви стала більша кількість опитаних: не менше разу на місяць до церкви на службу зараз ходять 33,5%. Раніше таких було лише 24%;
4. толерантність. За останнє десятиліття українці стали толерантнішими. Цей показник визначали запитаннями, чи люди виступають проти життя поряд з певними групами населення. З людьми, хворими на ВІЛ, не хочуть жити 36%, а раніше таких було 52%. У 2011 році не хотіли б жити поряд з гомосексуалами 62% опитаних, а зараз — 44,8%. З 15% до 21% зросла кількість тих, хто вважають, що аборти можуть бути виправданими;
5. питання рівності жінок та чоловіків. У 2020-му 55% опитаних не погодилося з твердженням, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки. У 2011 році таких було 48%. Водночас з 18% до 25% зріс рівень згоди з твердженням, що університетська освіта для хлопців є важливішою, ніж для дівчат;
6. ставлення до виборів. У 2011 році тільки 30% українців вірили, що голоси на виборах рахують чесно, у 2020-му таких уже більшість — 55%.

Хто і як проводив опитування. Світове дослідження цінностей провели компанії «Info Sapiens» та центр «Соціальний моніторинг» за підтримки Українського культурного фонду та європейських партнерів. Світове дослідження цінностей є довгостроковим проєктом. Його започаткували у 1981 році у Мічиганському університеті. Воно охоплює 120 країн. Україна до нього долучилась в 1999 році. Шоста хвиля дослідження у нашій країні проводилась ще у грудні 2011 року, а сьома — у липні-серпні 2020 року. За цей час Україна втратила значну частину території та 6,5 млн населення, що, як кажуть соціологи, також могло вплинути на результат. Опитали 1 289 людей, похибка складає 2,7%.

Останні українські соцопитування: найцікавіші результати

• 85% українців вважають себе патріотами, а майже 60% готові довести це зі зброєю — опитування. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів.
• Українці до росіян почали ставитися гірше, а росіяни — навпаки. Результати опитування. 42% українців позитивно ставилися до Росії у вересні 2020 року. А от у Росії позитивне ставлення до України висловили 48% опитаних. Позитивне ставлення росіян до України перевищило позитивне ставлення українців до Росії вдруге з 2008 року. Саме з цього часу ведуться схожі опитування.
• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 44% українців за рік втратили відчуття безпеки — опитування. У місцевих громадах українці почуваються безпечніше, ніж у країні. 44% опитаних відчули зміни на гірше у питанні безпеки за цей рік (з червня 2019 р. до липня 2020 р.) 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування: 

1. носіння маски: 72% українців завжди носять маску в громадських місцях і лише 6% цього не роблять. Інколи маску вдягає 21% населення. Найчастіше носять маску люди віком 60+ років. Таких 77%. 65% молоді віком 16-29 років завжди носять маску у громадських місцях. За територіальними показниками, найбільш відповідальні – центральні регіони України. Там 77% людей стверджують, що носять маски. Найменше носять маски на півдні – 63% населення; 
2. боротьба з коронавірусом: 51% опитаних українців не схвалюють роботу Уряду у контексті протидії пандемії, 40% не схвалюють роботу Президента у цьому питанні і лише 34% не схвалюють дії місцевої влади;
3. рух країни: 65% опитаних кажуть, що справи країни йдуть у неправильному напрямку. Для порівняння, наприкінці червня так вважало 63% опитаних. 23% думають навпаки. Минулого місяця так думало 22% респондентів;
4. участь у місцевих виборах: 77% опитаних скоріше візьмуть участь у голосуванні;
5. політичні симпатії: Якби місцеві вибори відбулися цієї неділі, то за «Слугу народу» проголосувало б 15% опитаних, за ОПЗЖ — 9%, за «Європейську солідарність» — 8%, а за «Батьківщину» — 4%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень МРІ з 30 по 31 липня 2020 року. Дані зібрали за допомогою комп’ютерного методу телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитали 2472 громадян України віком від 16 років і старше. Вибірка репрезентативна за регіоном, віком та статтю. Статистична похибка не перевищує 2%.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років.

Що ще варто знати про останні опитування українців

• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.
• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. Про це свідчить опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 31 травня до 4 червня.
• Україна на карантині: 61% громадян кажуть, що збідніли протягом останнього місяця — опитування. 61% опитаних громадян зазначили, що збідніли під час карантину, лише 3% відчули покращення. 51% респондентів вважають, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення. 
• Молодь відчуває більше негативних емоцій на карантині — соцопитування. Молодь може переживати більше депресивних станів на карантині через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Який дохід потрібен, щоб не відчувати себе бідними?

• Більше 10 тисяч грн на місяць на кожного члена сім’ї — так вважають майже 40% опитаних;
• від 9  до 10 тисяч на місяць — так вважають майже 28% респондентів;
• 8 до 9 тисяч у місяць — стільки досить, щоб не відчувати себе бідними, лише для 2% опитаних;
• від 7 до 8 тисяч грн у місяць — такої суми достатньо для майже 9% респондентів.

А що там із заощадженнями?

Протягом 2019 року майже 50% опитаних не відкладати заощаджень, але назвали свої доходи достатніми. Ще майже 37% відмовляли собі у всьому найнеобхіднішому, крім їжі. Лише 11% опитаних назвали свої доходи у 2019 році достатніми і при цьому відкладали заощадження. Майже 3% відмовляли собі у всьому, навіть у достатньому харчуванні.

 Усього в Україні, за даними Державної служби статистики, майже 15 мільйонів сімей відмовляли собі у всьому, навіть в достатньому харчуванні 419,3 тис. домогосподарств.

Що ще варто знати про фінансове становище українців?

• Україна на карантині: 61% громадян кажуть, що збідніли протягом останнього місяця — опитування. 61% опитаних громадян зазначили, що збідніли під час карантину, лише 3% відчули покращення. 51% респондентів вважають, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення. 
• 7 тисяч: стільки українців щодня реєструються безробітними у службі зайнятості. Трохи більше 36 тисяч українців зареєструвалися безробітними протягом минулого тижня, з 6 до 12 квітня. Станом на 13 квітня в Україні офіційно зареєстровано майже 388 тисяч безробітних. Щодня про своє безробіття повідомляє в середньому по 7 тисяч українців. Про це повідомили у Службі зайнятості. Для порівняння, за весь 2019 рік у Києві зареєстрували лише 2 тисячі безробітних.
• В Україні пів мільйона безробітних. Понад 400 тисяч людей отримали цей статус у час карантину. У час карантину, з 12 березня по 4 серпня, офіційно безробітними стали 406 тисяч людей. Усього в Україні 502 тисячі людей мають статус безробітних. Однак робота на підприємствах відновлюється і більше українців знаходять місце праці. 
• Мінімальна зарплата в Україні сягне 5 тисяч гривень з 1 вересня. До чого це призведе? Основним джерелом коштів для нової підвищеної мінімальної зарплатні має стати «економія на обслуговуванні державного боргу». Водночас бізнес таке рішення критикує.

З грошима українцям непросто. Що робити?

Як стати фінансово обізнаним? Вчить серіал «Дружні цифрові фінанси». Міністерство цифрової трансформації, Нацбанк та Ощадбанк створили серіал «Дружні цифрові фінанси», який має допомогти українцям стати більш фінансово грамотними. Серіал складається з 8 серій тривалістю по 6-11 хвилин і підійде для новачків.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. Вступ у ЄС та НАТО. На референдумі щодо вступу до Євросоюзу відповідь «так» обрали б майже 58% опитаних. Проти майже 27%. За вступ до НАТО на референдумі проголосували б майже 48% респондентів, проти — майже 33%.
2. Росія — агресор? З цим погодилися майже 60% опитаних. Близько 24% кажуть, що РФ — це звичайна сусідська держава. 9% вважають Росію дружньою до нас країною.
3. Українська мова. 64,5% респондентів вважають, що вона має бути єдиною державною, а російська може вільно використовуватися. Майже 18% опитаних допускають використання російської як офіційної мови в деяких регіонах, близько 15% вважають, що обидві мови мають бути державними в Україні.
4. Звідки українці дізнаються інформацію? 65,6% — із загальнонаціонального ТБ, майже 53% — з інтернет-ресурсів, близько 45% — із соцмереж.
5. Найпопулярніші соцмережі. Тримає першість Facebook із майже 60%, далі йде YouTube із майже 40%, Instagram — близько 30%)і Telegram майже 18%. Найпопулярнішим месенджером виявився Viber — 66%. Далі — Facebook Messenger із майже 30% і Telegram із 25%. Майже 27% не користуються соцмережами.

Чи варто взагалі вірити соцопитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Останні опитування українців: про що варто знати

• 66% українців не планують їхати у відпустку цього літа — опитування. Лише 9% опитаних українців виїжджали або планують цього літа ще поїхати у відпустку за кордон. 43% опитаних уже провели або планують провести відпустку у тому ж місці, що й живуть. 
• 68% українців переконані, що Україна йде «не туди» — опитування. 19% опитаних вважають, що у цілому справи в Україні ідуть у правильному напрямку.
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. 68% вважають, що ситуація з фінансами у їхніх сім’ях погіршиться, 13% – не зміниться, 9% – передбачають покращення.

Серед тих, хто мав роботу до запровадження карантину, 40% зазначили, що продовжують працювати у звичному режимі після запровадження обмежень. 23% – працюють дистанційно, 11% – пішли у відпустку, 18% – перебувають у відпустці за власним бажанням і 8% – втратили роботу.

55% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше ніж на місяць.

17% зазначили, що їм вистачить збережень на термін до 2-ох місяців, 8% – до 3-ох місяців. 9% – до пів року і більше. 

Водночас, 82% почали економити кошти під час карантину, 16% – зазначили, що не роблять цього.

Більшість респондентів (37%) заявили, що у випадку втрати джерела доходів, швидше за все шукатимуть роботу чи підробіток, 15% намагатимуться позичити у близьких і рідних, 10% зазначили, що вийдуть на акції протесту, 4% готові взяти позику у фінансових установах.

Довідка. Опитування проводили з 10 по 12 квітня серед населення України віком від 18 років в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму та окремих районів Донбасу. Метод опитування — телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера.

У результаті проведено 2000 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95% не перевищує 2,2%.

Фото: unsplash.com

Детальніше. Результати опитування:

1. забезпечення населення засобами індивідуального захисту: 80% переконані, що влада з цим не впоралась;
2. проблеми, які найбільше турбують українців (можна було обрати 3 відповіді): 36% переживають за здоров’я  рідних, 29% хвилюються через зростання цін на продукти, у 26% виникли фінансові труднощі;
3. підтримка Президента: 44% ставляться до нього позитивно, (у березні таких було 46%), негативно – 25% (у березні цей показник був 21%);
4. референдум щодо продажу землі: якби він відбувся у найближчу неділю, то 74% опитаних проголосували б проти відкриття ринку землі;
5. співпраця з Міжнародним валютним фондом: 46% опитаних сказали, що зараз із ним краще не співпрацювати і не отримувати нових кредитів. 32% дотримуються протилежної думки.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провів Київський міжнародний інститут соціології з 7 по 11 квітня методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включали території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 2000 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%. 

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Фото: pexels.com